За мірою оволодіння дітьми мовленнєвими уміннями роль зразка змінюється. На початковому етапі навчання зв’язного розповідання зразок надають для його відтворення, а у подальшому – для розвитку власної творчості. Але і тут наслідування залишається у деякому ступені – діти запозичують схему побудови тексту, засоби зв’язку, мовні особливості.
Дітям пропонують відповісти на пошукові запитання, на кшталт „Як ви гадаєте, чому саме так назвали картину? ”, „Як можна було б назвати її інакше? Такий прийом дає змогу осягнути, оцінити картину в цілому, щоб перейти до детального її розгляду. Пояснюючим та стимулюючим моментом у цьому випадку може бути повторення рухів, міміки, пози героїв картини, пропозиція увійти в їхній стан, а потім розповісти про це. Основним методичним прийомом у навчанні розглядання картини є запитання. У завдання розглядання входить визначення місця і часу зображеної події, виділення та характеристика діючих осіб і найбільш суттєвих предметів оточуючої обстановки.
Цій меті повинен відповідати відібраний граматичний мінімум. Він визначається, як відомо, чинною програмою. Критерієм відбору, якого зазвичай виступають такі показники, як його частотність і вживаність у мові, а також його узагальненість, тобто здатність розповсюджуватися на те, чи іншу кількість граматичних явищ .
Навчанню граматиці слід надавати з перших кроків її вивчення комунікативну спрямованість, оскільки граматика – це одне з найважливіших засобів, що забезпечують акт комунікації. Отже, весь процес її викладання зможе бути побудований на природній мотиваційної основі, чому в даний час надається велике значення. Навчання граматиці повинно бути стилістично цілеспрямовано, причому дуже важливо звертати увагу на той факт, що вживання граматичних форм і конструкцій, також як і лексичних одиниць, обумовлено не тільки нормою мови, а й нормою мови. Психофізіологічної https://www.0462.ua/list/434508 основою такого вживання є автоматизовані мовні зв’язки, або іншими словами, мовні динамічні стереотипи. Ці мовні граматичні зв’язки формуються в процесі придбання людиною індивідуально-мовного досвіду, тобто оволодіння різними видами мови – ситуативною і контекстної, діалогічного і монологічного, усній та письмовій. Під мовними навиками розуміються операційні навички утворення окремих форм і структур за правилами, поза умов мовної комунікації. Основою їх є спілкування вчителя з учнями, учнів між собою, яке постає як ігрове навчання та ігрова діяльність.
Дітям важко дається сприймання емоційного переживання, вираженого в позі та жестах дійових осіб. Труднощі у сприйманні сюжету картин затримують і оволодіння навичками розповідання. Сформовані фонематичні процеси – це запорука чіткої вимови звуків, правильної складової структури, успішного вивчення правил. Якщо в дитини мовленнєве звукорозрізнення не сформоване, вона сприймає (запам’ятовує, повторює, пише) не те, що їй сказали, а те, що вона почула. Недостатність фонематичних процесів проявляється особливо яскраво в школі під час навчання письма і читання, які, звичайно, сприяють оптимальному перебігу процесу навчання взагалі. Експериментально перевірити вплив дидактичних ігор та ігрових прийомів на розширення, активізацію, уточнення словника дошкільників, що страждають на ЗНМ ІІ рівня, обумовлений моторною алалією. Теоретичні основи роботи по збагаченню, уточненню та активізації словника дітей, які страждають на ЗНМ ІІ рівня, обумовленого моторною алалією.
“Розвиток освітнього простору в системі роботи сучасних закладів дошкільної освіти “. Аналіз індивідуальної роботи вчителя на уроці, місце самостійності роботи учнів. Вправи з написання букви учнями (“повітряне” обведення літери, написання за контурами та ін.) за зразком. Учні повинні намалювати картинку, з’єднавши всі цифри вголос.
Загальна спрямованість навчання на розвиток зв’язного граматично правильного мовлення і активізацію творчості дітей. Домовтеся, що дитина буде виконувати певну дію (йде на носочках, тупотить ногами, плескає в долоні і т.д.), коли ви вимовлятимете слова (будь-які) голосно і коли тихо. Можна ускладнити, додавши 3 варіант «дуже голосно». Назвіть кожен предмет і промовте звук, який він може видавати. Коли малюк добре засвоїть як звучить кожен предмет, розпочинайте гру. Розвиток мови й мислення дітей (прийоми роботи). Мотивація навчальної діяльності.